2-а хронiкиРозділ 29 |
1 |
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид. |
3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх. |
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу, |
5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині. |
6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї. |
7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога. |
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма. |
9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це! |
10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого. |
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“ |
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; |
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія. |
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл. |
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім. |
16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н. |
17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли. |
18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі. |
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“. |
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому. |
21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику. |
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника. |
23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. |
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх. |
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його. |
26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами. |
27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя. |
28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення! |
29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися. |
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі. |
31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення. |
32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це. |
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі. |
34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики. |
35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому. |
36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано! |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 29 |
1 |
2 Езекия делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно, поступая во всем так, как поступал праотец его Давид. |
3 |
4 Он приказал священникам и левитам собраться на восточной площади |
5 и сказал им: «Слушайте меня, левиты! Освятитесь, совершите обряд освящения Храма ГОСПОДНЯ, Бога отцов ваших, и вынесите все мерзости вон из Святилища! |
6 Совершили вероломство отцы наши, творили дела, ненавистные ГОСПОДУ, Богу нашему, оставили Его, от Скинии ГОСПОДНЕЙ отвернулись, обратившись к Нему спиною. |
7 Они заперли двери притвора, потушили лампы, не совершали воскурений в Святилище Бога Израилева и не приносили всесожжений. |
8 И обрушился гнев ГОСПОДЕНЬ на Иудею и Иерусалим. Вы видели своими глазами, как Господь обрек их на позор, разорение и унижение. |
9 Потому наши отцы пали от меча, наши сыновья, дочери и жены уведены в плен. |
10 Ныне я решил заключить Завет, Союз с ГОСПОДОМ, Богом Израилевым, чтобы Он отвел от нас пламенную Свою ярость. |
11 Сыны мои! Не будьте нерадивы, ведь ГОСПОДЬ избрал вас, чтобы вы предстояли пред Ним, служили Ему и воскуряли благовония». |
12 |
13 из потомков Элицафана — Шимри и Еиэль; из потомков Асафа — Захария и Маттанья; |
14 из потомков Хемана — Ехиэль и Шими; из потомков Едутуна — Шемая и Уззиэль. |
15 Собрав братьев своих, они совершили обряд освящения и отправились, как повелел им царь по воле ГОСПОДА, совершить очищение Храма ГОСПОДНЕГО. |
16 Священники вошли внутрь Храма ГОСПОДНЯ, чтобы совершить очищение. Они вынесли во двор Храма ГОСПОДНЯ все мерзости, что обнаружили в Храме ГОСПОДНЕМ. Левиты собрали всё это и вынесли вон к потоку Кедрон. |
17 В первый день первого месяца начали они совершать освящение. В восьмой день того же месяца они дошли до притвора ГОСПОДНЯ. В течение восьми дней совершали они освящение Храма ГОСПОДНЯ и закончили в шестнадцатый день первого месяца. |
18 Затем священники и левиты пришли во дворец к царю Езекии и сказали: «Мы очистили Храм ГОСПОДЕНЬ, жертвенник для всесожжений со всеми его принадлежностями и стол для священных хлебов со всеми его принадлежностями. |
19 Над всей утварью, что нечестивый царь Ахаз во время своего правления удалил из Храма, мы совершили обряд освящения и приготовили ее для служения. Вы видите, что теперь она находится возле жертвенника ГОСПОДНЕГО». |
20 |
21 Они привели с собой семь быков, семь баранов, семь ягнят, семь козлов для очищающей жертвы за царство, за Святилище и за всю Иудею. Повелел царь священникам, потомкам Аарона, совершить всесожжение на жертвеннике ГОСПОДНЕМ. |
22 Закололи священники быков и, собрав их кровь, окропили ею жертвенник, затем закололи баранов и окропили кровью жертвенник, затем закололи ягнят и окропили кровью жертвенник. |
23 А козлов, предназначенных для очищающей жертвы за грех, подвели к царю и всему собранию, и все они возложили руки свои на них. |
24 Священники закололи козлов как жертву за грех и кровью их очистили жертвенник, чтобы весь Израиль восстановил свое единение с Богом, потому что царь повелел совершить всесожжение и очищающую жертву за весь Израиль. |
25 |
26 Священники встали с трубами, а левиты с музыкальными инструментами Давида. |
27 Езекия повелел совершить всесожжение на жертвеннике. И когда стали совершать всесожжение, началось и пение ГОСПОДУ под звуки труб и музыкальных инструментов царя израильского Давида. |
28 Всё собрание пало ниц, и, пока продолжалось всесожжение, певцы пели и трубы трубили. |
29 Когда всесожжение закончилось, царь и все находившиеся при нем преклонили колени и пали ниц. |
30 Царь Езекия и вельможи его повелели левитам, чтобы те славили ГОСПОДА словами псалмов Давида и словами провидца Асафа. И левиты с ликованием пели и прославляли Господа, преклоняя колени и простираясь ниц. |
31 |
32 Всего животных, приведенных собравшимися для всесожжений, было семьдесят быков, сто баранов, двести ягнят — всё это животные для всесожжений ГОСПОДУ. |
33 А посвященных Господу, принесенных в дар Ему, было шестьсот быков и три тысячи баранов. |
34 Не хватало священников — не успевали они снимать шкуры со всех животных, предназначенных для всесожжения. До самого конца празднества, пока не освятили себя остальные священники, им помогали собратья их, левиты, которые были праведнее сердцем и освящали себя более ревностно, чем священники. |
35 В те дни было принесено Господу множество всесожжений, жира благодарственных жертв и возлияний при всесожжениях в изобилии. Так было восстановлено служение в Храме ГОСПОДНЕМ. |
36 И царь Езекия и весь народ ликовали, видя, что совершил Бог для народа Своего, потому что было это столь неожиданно. |
2-а хронiкиРозділ 29 |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 29 |
1 |
1 |
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид. |
2 Езекия делал то, что в глазах ГОСПОДА было праведно, поступая во всем так, как поступал праотец его Давид. |
3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх. |
3 |
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу, |
4 Он приказал священникам и левитам собраться на восточной площади |
5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині. |
5 и сказал им: «Слушайте меня, левиты! Освятитесь, совершите обряд освящения Храма ГОСПОДНЯ, Бога отцов ваших, и вынесите все мерзости вон из Святилища! |
6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї. |
6 Совершили вероломство отцы наши, творили дела, ненавистные ГОСПОДУ, Богу нашему, оставили Его, от Скинии ГОСПОДНЕЙ отвернулись, обратившись к Нему спиною. |
7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога. |
7 Они заперли двери притвора, потушили лампы, не совершали воскурений в Святилище Бога Израилева и не приносили всесожжений. |
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма. |
8 И обрушился гнев ГОСПОДЕНЬ на Иудею и Иерусалим. Вы видели своими глазами, как Господь обрек их на позор, разорение и унижение. |
9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це! |
9 Потому наши отцы пали от меча, наши сыновья, дочери и жены уведены в плен. |
10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого. |
10 Ныне я решил заключить Завет, Союз с ГОСПОДОМ, Богом Израилевым, чтобы Он отвел от нас пламенную Свою ярость. |
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“ |
11 Сыны мои! Не будьте нерадивы, ведь ГОСПОДЬ избрал вас, чтобы вы предстояли пред Ним, служили Ему и воскуряли благовония». |
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; |
12 |
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія. |
13 из потомков Элицафана — Шимри и Еиэль; из потомков Асафа — Захария и Маттанья; |
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл. |
14 из потомков Хемана — Ехиэль и Шими; из потомков Едутуна — Шемая и Уззиэль. |
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім. |
15 Собрав братьев своих, они совершили обряд освящения и отправились, как повелел им царь по воле ГОСПОДА, совершить очищение Храма ГОСПОДНЕГО. |
16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н. |
16 Священники вошли внутрь Храма ГОСПОДНЯ, чтобы совершить очищение. Они вынесли во двор Храма ГОСПОДНЯ все мерзости, что обнаружили в Храме ГОСПОДНЕМ. Левиты собрали всё это и вынесли вон к потоку Кедрон. |
17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли. |
17 В первый день первого месяца начали они совершать освящение. В восьмой день того же месяца они дошли до притвора ГОСПОДНЯ. В течение восьми дней совершали они освящение Храма ГОСПОДНЯ и закончили в шестнадцатый день первого месяца. |
18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі. |
18 Затем священники и левиты пришли во дворец к царю Езекии и сказали: «Мы очистили Храм ГОСПОДЕНЬ, жертвенник для всесожжений со всеми его принадлежностями и стол для священных хлебов со всеми его принадлежностями. |
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“. |
19 Над всей утварью, что нечестивый царь Ахаз во время своего правления удалил из Храма, мы совершили обряд освящения и приготовили ее для служения. Вы видите, что теперь она находится возле жертвенника ГОСПОДНЕГО». |
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому. |
20 |
21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику. |
21 Они привели с собой семь быков, семь баранов, семь ягнят, семь козлов для очищающей жертвы за царство, за Святилище и за всю Иудею. Повелел царь священникам, потомкам Аарона, совершить всесожжение на жертвеннике ГОСПОДНЕМ. |
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника. |
22 Закололи священники быков и, собрав их кровь, окропили ею жертвенник, затем закололи баранов и окропили кровью жертвенник, затем закололи ягнят и окропили кровью жертвенник. |
23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. |
23 А козлов, предназначенных для очищающей жертвы за грех, подвели к царю и всему собранию, и все они возложили руки свои на них. |
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх. |
24 Священники закололи козлов как жертву за грех и кровью их очистили жертвенник, чтобы весь Израиль восстановил свое единение с Богом, потому что царь повелел совершить всесожжение и очищающую жертву за весь Израиль. |
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його. |
25 |
26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами. |
26 Священники встали с трубами, а левиты с музыкальными инструментами Давида. |
27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя. |
27 Езекия повелел совершить всесожжение на жертвеннике. И когда стали совершать всесожжение, началось и пение ГОСПОДУ под звуки труб и музыкальных инструментов царя израильского Давида. |
28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення! |
28 Всё собрание пало ниц, и, пока продолжалось всесожжение, певцы пели и трубы трубили. |
29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися. |
29 Когда всесожжение закончилось, царь и все находившиеся при нем преклонили колени и пали ниц. |
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі. |
30 Царь Езекия и вельможи его повелели левитам, чтобы те славили ГОСПОДА словами псалмов Давида и словами провидца Асафа. И левиты с ликованием пели и прославляли Господа, преклоняя колени и простираясь ниц. |
31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення. |
31 |
32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це. |
32 Всего животных, приведенных собравшимися для всесожжений, было семьдесят быков, сто баранов, двести ягнят — всё это животные для всесожжений ГОСПОДУ. |
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі. |
33 А посвященных Господу, принесенных в дар Ему, было шестьсот быков и три тысячи баранов. |
34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики. |
34 Не хватало священников — не успевали они снимать шкуры со всех животных, предназначенных для всесожжения. До самого конца празднества, пока не освятили себя остальные священники, им помогали собратья их, левиты, которые были праведнее сердцем и освящали себя более ревностно, чем священники. |
35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому. |
35 В те дни было принесено Господу множество всесожжений, жира благодарственных жертв и возлияний при всесожжениях в изобилии. Так было восстановлено служение в Храме ГОСПОДНЕМ. |
36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано! |
36 И царь Езекия и весь народ ликовали, видя, что совершил Бог для народа Своего, потому что было это столь неожиданно. |